Штукатурення елементів віконних і дверних прорізів
АРХИТЕКТУРА и СТРОИТЕЛЬСТВО
Реферат
Штукатурення елементів віконних і дверних прорізів
Содержание
1. Загальні відомості про штукатурні роботи.
2. Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті
3. Ручний інструмент, інвентар та пристрої
4. Штукатурні розчини та їх властивості
5. Приготування розчинів вручну
6. Штукатурення елементів віконних і дверних прорізів
7. Дефекти штукатурки і якість виконання робіт
8. Організація праці опоряджувальників
Штукатурні роботи — це процес нанесення покриття на поверхні будівельних елементів. Таке покриття може бути виконане нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджуваної поверхні штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) після затвердіння і наступного оброблення поліпшує захисні властивості конструкції (теплотехнічні, звукоізоляційні тощо), створює необхідні санітарно-гігієнічні та естетичні умови. Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техногенних впливів, високих температур і подовжує термін експлуатації будинків і споруд.
Обштукатурені приміщення більш гігієнічні, значно тепліші, менш звукопровідні. За допомогою штукатурки фасад і внутрішні приміщення будівлі можна прикрасити архітектурними деталями, виконати найрізноманітніші фактури поверхні.
Незважаючи на розвиток індустріального опорядження, обштукатурення залишається одним із найпоширеніших видів опоряджувальних робіт, особливо у цегляному домобудівництві.
Залежно від призначення штукатурки класифікують на звичайні, декоративні та спеціальні.
Звичайні штукатурки виконують з єдиною метою — вирівнювання поверхні будівельних елементів, які потім опоряджують шпалерами або фарбують різноманітними малярними сумішами. ЇЇ, як правило, наносять на поверхні окремими шарами, що виконують певні функції.
За якістю виконання звичайна штукатурна буває простою, поліпшеною і високоякісною.
Декоративні штукатурки призначені для надання поверхні закінченого кольорово-фактурного вигляду, що не потребує наступного фарбування поверхні чи її опорядження іншими матеріалами.
Спеціальні штукатурні покриття надають будівельним елементам, що обробляються, тих чи інших певних властивостей. Спеціальні штукатурки можуть бути гідро-, тепло-, звуко- та газоізоляційними, хімічно та біологічно стійкими, рентгено- і пожежозахисними.
Вимоги до готовності будівлі під штукатурення
До початку штукатурних робіт у будинку потрібно закінчити такі роботи:
-улаштування всіх видів основ під «чисті» підлоги;
-улаштування перегородок із законопачуванням щілин по периметру;
-улаштування віконних і дверних блоків із законопачуванням щілин між коробками і стінами;
-улаштування вбудованих шаф і підвіконників, обштукатурення ніш, стін за приладами опалення і борозен під приховану проводку опалення, обштукатурення поверхні за трубами і ніш електрощитків;
-установлення вентиляційних коробів, прочищення вентиляційних каналів;
-установлення шаф для електроосвітлювальних і низьковольтних приладів;
-закріплення перегородок до несівних конструкцій із заповненням розчином і затиранням місць прилягання;
-основні санітарно-технічні роботи (монтаж і випробовування систем центрального опалення, водопроводу, каналізації і газопроводу);
-перевірка у стінах вентиляційних каналів і газоходів;
-прокладання прихованої електропроводки для силових освітлювальних і слабких струмів;
-закріплення гачків для підвішування світильників;
-установлення огорож, сходів, балконів;
-установлення стояків електрообладнання (електроосвітлення, телефонізації, радіофікації, телебачення).
Литература
1. Бруква В.В. Михальчук В.М. Технологія декоративно-штукатурних і ліпних робіт: Підруч. Для учнів проф.-техн. навч. закл. – К.: Техніка, 2004.- 280с.
2. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т.Є. матеріали і техннології в сучасному виробництві: Підручник. – К.: Вища освіта, 2006. – 495с.: іл.
3. Остапченко Т.Є. Технологія опоряджувальних робіт:
Підручник. – К.: Вища освіта, 2003. – 384 с.: іл.
