ЭКОНОМИКА
Управління прибутком підприємства при здійсненні імпортних операційСучасне світове господарство являє собою розгалужену, складну мегаекономічну систему, цілісність якої забезпечується розвинутим міжнародним поділом і кооперації праці, взаємодією сукупності інтенсивних міжнародних ринків, валютно-фінансовими і кредитними відносинами. Величезні масштаби світогосподарського товарообороту, фінансових, технологічних ресурсів, з одного боку, засвідчують дедалі вагомішу роль зовнішньоекономічних факторів у господарському поступі окремих країн. З іншого боку, посилюється вразливість національних економік, особливо середньо- і слаборозвинутих країн стосовно турбулентних процесів, фінансових криз, які прокотились останнім часом по планеті. Обмін між виробниками різних країн здійснюється через зовнішньоторгові операції. Для того, щоб обмін відбувся, необхідно провести відповідні взаємопов'язані дії: знайти покупця; підписати з ними угоду, в якій обговорити всі умови (товар, його кількість і якість, ціну, терміни поставок і т. д.); виконати договір, тобто підготувати товар до поставки, доставити його покупцю, провести розрахунок за доставлений товар. Сукупність цих дій складає зміст зовнішньоторгової операції. Таким чином, під зовнішньоторговою операцією треба розуміти комплекс дій контрагентів різних країн, спрямованих на здійснення торгового обміну. Такі дії носять комерційний характер, тому операції обміну стають комерційними. По своїй суті вони являються керівною діяльністю. Зміст управління обміном, тобто здійснення операцій обміну, полягає в тому, щоб організовувати, направляти, регулювати різні види діяльності контрагентів, що здійснюють обмін матеріальними цінностями й послугами. Зовнішньоторгова операція як керівна діяльність передбачає наявність суб'єктів, які здійснюють цю діяльність, і об'єктів, на які ця діяльність спрямована. Зовнішньоторгові операції мінялися й ускладнювалися в міру розвитку зовнішньої торгівлі. Першими операціями, які склалися до появи грошових знаків, були операції обміну. Пізніше, з появою грошей, операції обміну були витіснені операціями купівлі-продажу, котрі переважають і в наші дні. Однак форми і види зовнішньоторгових операцій продовжують розвиватися й вдосконалюватися. Здійснення зовнішньоторгової операції вимагає застосування певної правової форми і використання конкретних способів (методів) її здійснення. Правовою формою, що опосередковує зовнішньоторгові операції, і являється зовнішньоторгова угода. Обов'язкова умова угоди – підписання її з іноземним партнером, тобто контрагентом. Таким чином, під зовнішньоторговою угодою розуміється договір (угода) між двома чи кількома сторонами, що знаходяться в різних країнах, про доставку товарів або наданню послуг. Не будь-яка зовнішньоторгова угода являється міжнародною. Договір купівлі-продажу не вважається міжнародним, якщо він підписаний між сторонами різної державної приналежності, підприємства яких знаходяться на території одної держави. Разом з тим договір вважається міжнародним, якщо він підписаний між сторонами одної державної приналежності, підприємства яких знаходяться на території різних держав. В процесі господарської діяльності підприємства досить часто виникає потреба в товарах імпортного виробництва, а також в отриманні робіт та послуг іноземних спеціалістів. Імпорт (імпорт товарів, робіт, послуг) – це купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності у іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням їх на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. До імпортних операцій відноситься: придбання товарно-матеріальних цінностей від іноземних постачальників на умовах комерційного кредиту; ввезення товарно-матеріальних цінностей або отримання послуг в порядку бартерних угод; ввезення товарів в рахунок централізованих імпортних закупок; придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з оплатою готівкою; отримання товарно-матеріальних цінностей та послуг в якості безоплатної допомоги. Мета дослідження – обґрунтування теоретичних, науково-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо удосконалення управління прибутком підприємства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, визначення методики та шляхів вдосконалення управління прибутком при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Для досягнення мети необхідно вирішити наступні завдання: 1) визначити теоретичні засади управління прибутком підприємства при здійсненні імпортних операцій; 2) охарактеризувати правове поле та методологію процесу управління прибутком; 3) дати характеристику організаційно-управлінській та фінансово-економічній характеристиці ТОВ «Бріктон»; 4) дослідити стан формування та використання прибутку підприємства ТОВ «Бріктон»; 5) проаналізувати шляхи вдосконалення управління прибутком на підприємстві при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; 6) вказати шляхи вдосконалення управління прибутком на підприємстві при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності із застосовуванням інформаційних технологій. Об’єктом дослідження є удосконалення управління прибутком підприємства при здійсненні імпортних операцій. Предметом дослідження є відносини, що виникають на ТОВ «Бріктон» при удосконаленні управління прибутком підприємства від здійсненні імпортних операцій. Теоретичною і методологічною основою роботи є діалектичний метод пізнання, який дає змогу вивчити організаційні та економічні явища у розвитку й взаємоз’язку. У роботі застосовується також метод теоретико-емпіричного дослідження, який включає у себе аналіз і синтез, історико-логічну аргументацію, порівняння й узагальнення. Практичне значення одержаних результатів даного дослідження полягає у тому, що одержані результати, щодо розвитку двосторонніх міжнародних економічних зв’язків України, розроблені пропозиції щодо розв’язання проблем які стоять на шляху виходу на міжнародні ринки, можуть бути використані як додатковий теоретичний матеріал для поглибленого вивчення тем з економічних дисциплін, тісно пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин. Структура та обсяг роботи. Структура кваліфікаційної роботи обумовлена логікою дослідження. Вона складається з вступу, основної частини, яка містить три розділи і п’яти параграфів, висновків, списку використаних джерел, 8 додатків, 4 таблиць, 5 рисунків. Список использованной литературы 1. Конституція України від 28 червня 1996 року. 2. Закон України «Про економічну самостійність України» від 3 серпня 1990 року. 3. Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року. 4. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року. 5. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від від 18 вересня 1991 року. 6. Закон України «Про єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 року. 7. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року. 8. Декрет Кабінету Міністрів України «Про лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності» від 11 січня 1993 року. 9. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Програми стимулювання експорту продукції» від 26 жовтня 2001 року. 10. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. – Сумы, 1994. 11. Економічна безпека України: сутність і напрямки забезпечення / В.Т. Шлемко, І. Ф. Бінько: Монографія. – К.: НІСД, 1997. 12. Інвестиційний клімат: теорія і практика: Монографія. /За заг. Ред. А.О. Чемериса. – Л.: ЛФ УАДУ, 2001. 13. Инициатива Блейзера: завершение экономической трансформации в странах бывшего СССР. – К.: The Bleyzer Foundation, 2002. 14. Статистичний щорічник України за 2002 рік. / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: Техніка, 2003. 15. Стратегії розвитку України: теорія і практика / За ред. О.С. Власюка. – К.: НІСД, 2002. 16. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник / Під заг. Ред. А. І. Кредісова. – К., 2000. 17. Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України). Матеріали ІХ науково-теоретичної конференції. – К.: Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2001. 18. Алексеев И.С. Управление внешнеэкономической деятельностью. – М.: ИТК «Дашков и Ко», 2002. 19. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – Т.1. – К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999. 20. Борисенко З.М. Основи конкурентної політики: Підручник. – К.: Таксон, 2004. – 704 с. 21. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності Підручник. – Житомир: ПП «Рута», 2001. – 544 с. 22. Гребельник О.П. Митно-тарифна політика за умов трансформації економічної системи: Монографія. – К., 2001. 23. Герчикова И.Н. Международное комерческое дело. – Учеб. Для узов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2001. – 671 с. 24. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998. 25. Дроздов Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства:» Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172–382 с. 26. Жук В.М. Комерційні відносини України. – Чернівці: Рута, 2002. 27. Захарченко М.Л. Менеджмент во внешнеэкономической деятельности. – Х.: ООО «Одиссей», 2003. 28. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Підручник для вузів / І.В. Багрова, Н.І. Рєдіна, В.Є. Власик, О.О. Гетьман; За редакцією д-ра екон. наук, проф. І.В. Багрової. – К. Центр навч. л-ри, 2004. – 580 с. 29. Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посіб. – 3‑тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. 30. Козик В.В., Пайкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини. – К.: Знання-Прес, 2001. 31. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М., 1990. 32. Кредисов А.И., Березовченко С.Н., Волошин В.В. и др. Управление внешнеэкономической деятельностью / Под общ. ред. А.И. Креди-сова. – К., 1996. 33. Крылов Г.Ф., Соколова М.И. Практикум по маркетингу: ситуационные задачи и тест-контроль. – М., 1995. 34. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності.К. Фінансист, 2000 – 634 с. 35. Лук’яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. Міжнародна інвестиційна діяльність: Підручник / За ред. Д.Г. Лук’яненка. – К.: КНЕУ, 2003. 36. Лук'яненко Д.Г. Міжнародна економіка. – К., 1996. 37. ЛюкшиновА.Н. Стратегический менеджмент. – М., 2000. 38. Макеева О.А. Менеджмент внешнеэкономической деятельности. Одесса, «Астро-принт», 2001. 39. Маринич М.А. Введение во внешнюю торговлю. – Минск, 2000. 40. Мескон М., Альберт М., Xeдoypu Ф. Основы менеджмента: Пер с англ. / Общ. ред. и вступ, ел. Л.И. Евенко. – М., 1994. 41. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М., 1992. 42. Моррис Р. Маркетинг: ситуации и примеры: Пер. с англ. – М., 1994. 43. Немцов В.Д. Стратегічний менеджмент. – К., 2001. 44. Панченко Є.Г. Міжнародний менеджмент. – К., 1996. 45. Пахомов С.Б. Международный маркетинг: опыт работы заграничных фирм. – М., 1993. 46. Попов С.Г. Внешнеэкономическая деятельность фирмы. Особенности менеджмента и маркетинга. – М., 1997. 47. Рум‘янцев А.П., Рум‘янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник. – К.: Центр навч. літ., 2004. – 384 с. 48. Саллі В.І., Трифонова О.В., Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 152 с. 49. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448 с. 50. Шмиттгофф К. Экспорт: право и практика международной торговли. – М., 1993. 51. Будзишен Л. Газ – основа стратегічного партнерства /Урядовий кур'єр. – 1999, 3 липня. 52. Вірван Л. Сучасні проблеми зовнішньоекономічної політики України та перспективи їх вирішення. // Вісник академії митної служби України. – 2003, – №2. – с. 15 – 21. 53. Гайдуцький П.А. Основні тенденції міжнародних інвестиційних процесів. // Статистика України. – 2003, – №1. – с. 51 – 52. 54. Голубєва В.О. Глобалізація світової економіки та державне регулювання зовнішньої торгівлі. // Митна справа. – 2003, – №6. – с. 56 – 63. 55. Горбенюк А. Економічні аспекти експорту продукції металургійної галузі // Економіка. Фінанси. Право. – 2001, – №11. – с. 3 – 8. 56. Гребельник О.П. Основи митної справи. – К., 2003. 57. Діденко Я.О. Удосконалення прямого іноземного інвестування. // Фінанси України. – 2001, – №12. – с. 96 – 98. 58. Кейданський К.Г. Розробка інвестиційної діяльності між Україною та країнами ЄС. // Финансовая консультация. – 2001, – №15 – 16. – с. 51 – 54. 59. Ковальов С. Експортери тримаються стійко. // Діловий вісник –2001,– №12 60. Ковальов С. Під впливом процесів диверсифікації. Огляд зовнішньої торгівлі України. // Діловий вісник. 2003, – №5. 61. Ковальов С. Програма стимулювання експорту. // Діловий вісник. – 2002, – №10. 62. Лазебник Л. Зовнішньоторговельні чинники розвитку України. // Актуальні проблеми економіки, – 2003, – №6. – С. 59 – 64. 63. Майорова Т. Експортна політика України: проблеми і завдання. // Діловий вісник. – 2003, – №8. 64. Філатова О. Фінансовий механівзм зовнішньоекономічної діяльності. // Фінанси України, – 2003, – №5, – С. 73 – 77. 65. Чепіжко В. Господарям надр – 80 років /Урядовий кур'єр.1998, 2 лютого. 66. Шимко О. Державна торгівля в ринкових умовах. // Вісник КНТЕУ, –2003, – №3, – С. 21 – 26. 67. Яковлєв А. І. Удосконалювання методів визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності // Фінанси України. – 2003. №9. – С. 28–34; 68. З урахуванням кон’юнктури. Огляд зовнішньої торгівлі України у 2001 році. // Діловий вісник. – 2002, – №5 69. Кинах называет в числе проблем украинской экономики значительное количество убыточных предприятий и несовершенную структуру ВВП // Экономика: тенденции недели. – 2001, – №36. – С. 4.
Просмотров: 224 |